?

Log in

No account? Create an account

Previous Entry | Next Entry





Людина і Світ науково-популярний релігієзнавчий журнал товариства «Знання» України за жовтень 1991 року

« Заради служіння Богові та порятунку людини»

 

 

Бурхливі і складні процеси відроджений церков, поруйнованих свого часу тоталітарним режимом, зокрема й Української автокефальної православної церкви, викликають значний інтерес не лише віруючих, а й широких кіл громадськості. Саме ці проблеми і стали предметом розмови Оглядача журналу "Людина I світ"  Віктора БОНДАРЕНКА ( більше 10 ти років В. Бондаренко був Головою комітету з питань релігій в Україні *пояснення о.Сергія Ткачука) з постійним членом Патріаршої Ради УАПЦ єпископом АНТОНІЄМ.

 

 

Єпископ* АНТОНІЙ (в миру Масендич Іван Іванович) народився 1961 р. на Львівщині. Після закінчення Івано-Франківського медичного училища та служби в армії був прийнятий на роботу до Володимирського єпархіального управління. У серпні 1982 р. з благословення архієпископа Володимирського і Суздальського Серапіона пострижений у чернецтво, згодом посвячений у сан диякона. Екстерном закінчив Московську духовну семінарію, служив у Володимирській, Новосибірській та Ставропольській єпархіях. 1990 р. возведений у сан архімандрита. В червні того ж року перейшов у юрисдикцію УАПЦ і призначений митрополичим адміністратором Рівненської єпархії УАПЦ. У вересні 1990 р. посвячений у сан єпископа Рівненського й Острозького, а згодом призначений керуючим справами патріаршої канцелярії. У 1991 р. обраний постійним членом Патріаршої Ради УАПЦ.

* На час інтерв’ю вже архієпископ. У 2001 році помер при нез’ясованих обставинах.

Перша ієрархія відродженої УАПЦ 1990 рік.  Космач

В. Бондаренко.- Ваше преосвященство, наша зустріч відбувається незадовго до проведення ювілейного Помісного Собору УАПЦ. Минулі сімдесят років після Собору 1921-го ввібрали в себе і розквіт вашої Церкви в 20-ті роки, і її "саморозпуск", складний і суперечливий процес її відродження в роки воєнного лихоліття, і часи, коли Церква жила лише в діаспорі. Сьогодні УАПЦ, попри неоднорідність оцінок її діяльності в суспільстві,- реальність релігійного життя України. Яка вона, сучасна УАПЦ? Наскільки відродилась? Познайомте читачів з ієрархами, які  очолили її.

Мученик За Віру Митрополит УАПЦ  Василь Липківський розстріляний у 1937 році

Єпископ Антоній- Очолює Церкву Патріарх Київський і всієї України Мстислав (Скрипник). Він разом із Собором єпископів і управляє Церквою. В період між Соборами управління лягає на Патріаршу Раду. Це тимчасовий орган, який дістане кінцеве оформлення на Помісному соборі УАПЦ у жовтні цього року. Якщо вдатися до аналогій, то функції Патріаршої Ради приблизно такі ж, як, наприклад, функції Священного Синоду в РПЦ. Однак є й суттєві відмінності. Оскільки наша Церква є соборноправною, то до складу Патріаршої Ради, крім трьох єпископів - архієпископа Вашінгтонського Антонія, архієпископа Івано-Франківського Андрія та мене, входять також три священики та троє мирян - двоє з України та один з діаспори. Аналогічні управлінські структури є і в єпархіях. Там єпископ у своїй роботі також опирається на єпархіальну Раду, а не є безроздільним володарем у єпархії, як те практикується в Руській православній церкві. Однак заради спра-ведливості слід зазначити, що і в РПЦ останнім часом принцип собюрності в управлінні стає помітнішим. Втім, розбудова верхніх щаблів управлінської структури нашої Церкви ще далека від завершення. Найближчим часом плануємо створити в Управлінні справами відділи, які керуватимуть усією системою її життєзабезпечення у сфері зовнішніх церковних зносин, видавничої роботи, підготовки кадрів, господарчої діяльності тощо.

Висвята архимандрита Володимира Романюка на єпископа УАПЦ

Тимчасова невідрегульованість у цих питаннях пояснюється тим, що наша Церква перебуває ще в процесі становлення. Сьогодні вона налічує шість закордонних єпархій, що об'єднані Американською митрополією з центром у Бавнд-Бруці, та чотирнадцять єпархій на Україні. В окрему єпархію об'єднані парафії Києва. Поряд з нею існує й Київська єпархія, що охоплює територію Київської та Черкаської областей. Львівсько-Галицька митрополія об'єднує віруючих Львівської та Закарпатської областей. Івано-Франківсь- ко-Коломийська єпархія збігається з територією Івано-Франківської області, Тернопільсько-Бучацька обіймає Тернопільщину, Хмельницько-Подільська єпархія об'єднує наших віруючих у Хмельницькій області, Чернівецько-Буковинська - у Чернівецькій, Рівненсько-Житомирська, Вінницько-Кіровоградська, Чернігівсько- Сумська, Донецько-Луганська та Харківсько-Полтавська єпархії - відповідно на території цих областей, Херсонсько- Миколаївська - в Херсонській, Миколаївській та Одеській областях, Дніпропетровсько-Запорізька - в Дніпропетровській, Запорізькій областях та в Кримській Автономній Республіці.

Природно, що не всі єпархії мають однакову питому вагу в структурі Церкви. Сьогодні я не маю точних відомостей про кількість парафій у кожній з них, оскільки ситуація змінюється що не день. Зазначу пише, що на Україні діє нині близько 1300 парафій УАПЦ.

Кадри духовенства ми готуємо у Львівській, Тернопільській та нещодавно відкритій Волинській духовних семінаріях, а також на пастирсько-богословських курсах у Києві.

 Виборюваня Храму Миколи Притиска у Києві для УАПЦ

В Церкві надається великого значення видавничій справі. Ідучи сюди, ви, мабуть, звернули увагу на стенд з літературою, яку ми пропонуємо віруючим та людям, що цікавляться життям Церкви. На превеликий жаль, ми ще не маємо свого видавництва. Тому доводиться вдаватись до послуг кооперативів та державних видавництв. Донедавна ми змушені були робити такі замовлення навіть у Прибалтиці, оскільки не завжди знаходили розуміння наших проблем на Україні. Але останнім часом тут є помітні зрушення. Сьогодні, крім богословської літератури, книг і брошур з історії України та її Церкви, ми друкуємо газету "Наша віра - Православ'я", ( * цю газету під назвою Наша Віра приватизував Є.Сверстюк у 1993 році ) журнал "Церква і життя", газети в ряді єпархій та інше.


Члени Комітету відродження УАПЦ . Свято Трійці 1989 рік

Обличчям до камери стоять  Леонід Мілявський  Лариса Лохвицька  Інна Чернявська +Сергій Набока. Храм УАЦП Миколи Притиска

Не можу не згадати добрим словом зусилля по відродженню Церкви, що їх докладає братство св. Андрія Первозваного. Ця громадсько-релігійна організація веде величезну просвітницьку роботу з історії та сучасного життя нашої Церкви. Великі надії ми покладаємо також на сестринства, що створюються сьогодні.

*На фото третій з права - активний член Братства св. Андрія Первозваного

Володимир Кательницький вбитий у 1997 році -100 ножевих отворів у тілі !

-Людям, які слідкують за розвитком подій в УАПЦ та навколо неї, неважко помітити невідповідність між кількістю єпархій та архієреїв у вашій Церкві. Разом з тим, одне з найболючіших питань, що часто трапляється у редакційній пошті, стосується канонічності єпископату в УАПЦ. Що ви можете сказати з цього приводу ?

* Владика Іоан (Бондарчук) відсидів більше 10-років був керівником боївки УПА

Загинув у 1994 році «автокатастрофа»

 

- Справді, така невідповідність є.  Нині Церква має десять єпископів, що працюють на Україні. До того ж митрополит Йоан (Боднарчук  http://zarubezhje.narod.ru/gi/i_082.htm   http://www.anti-raskol.ru/pages/601) в останні місяці фактично не управляв Львівською митрополією через хворобу, а тепер і взагалі знаходиться на лікуванні. Тож кільком єпископам доводиться опікуватися не лише своєю єпархією, а й іншими. Наприклад, єпископ Херсонський і Таврійський Роман і я донедавна тимчасово здійснювали управління кожний у трьох єпархіях, а парафії Чернігівсько-Сумської єпархії підпорядковані благочинному. Однак це явище тимчасове. Нещодавно було проведено хіротонії трьох єпископів. На Дніпропетровську кафедру єпископом було призначено ігумена Пантелеймона (Романовського), на Кам'янець-Подільську і Хмельницьку - архімандрита Антонія (Фіалко), на Рівненську - архімандрита Полікарпа (Пахалюка). Згодом цю роботу буде продовжено.

 

Тепер відносно другої частини вашого запитання. Канонічність єпископату - важлива умова існування кожної Церкви та визнання її іншими церквами. Як і в 20-ті роки, УАПЦ зіткнулася тут з певними труднощами. Хоча, на відміну від того періоду, наша Церква скористалася традиційною моделлю єпископських хіротоній, коли у висвяченні нового єпископа бере участь необхідна кількість уже діючих єпископів.

Першою була проведена хіротонія єпископа Тернопільського і Бучацького Василія (Боднарчука), нині архієпископа. Власне кажучи, як я розумію, сумніви відносно канонічності єпископату УАПЦ пов'язані саме з цією хіротонією.


-Так. Оскільки митрополит Йоан на Соборі УАПЦ, що відбувся в червні 1990 р. в Києві, і згодом робив заяви про те, що в ній, крім нього, брали участь єпископ зарубіжної Руської православної церкви Вікентій (Чекалін) та архієпископ Української православної церкви, що побажав залишитися невідомим. Імені цього архієрея ми не знаємо й сьогодні, а зарубіжна Церква згодом заявила, що Вікентій (Чекалін) не є її єпископом.

Єпископ Вікентій Чекалін фото 1990 року. Дискредитованай спецслужбами- «секс скандал»


Що Вікентій Чекалін мав єпископський сан підтверджує Грамота найавторитетнішого з ієрархів підпільної УГКЦ Митрополита Володимира Стернюка

-           Ми доскіпливо вивчали це питання, оскільки, повторюся, канонічність єпископату - один з наріжних каменів, на яких будується Церква. Свого часу митрополит Йоан та покійний митрополит Калінінський Олексій провели хіротонію (*1986 р.) єпископа Вікентія для катакомбної Церкви, яка мала симпатії до зарубіжної Церкви, але структурно до неї не входила. Згодом зарубіжна Церква викликала до Америки єпископа Вікентія як свого архієрея. Тепер вона відмовилася від нього. В чому ми бачимо причину цього? Зарубіжна Церква, як відомо, вороже поставилася не лише до відродження УАПЦ, а й до надання певної самостійності православним на Україні та в Білорусії, що було декларовано Архієрейськими Соборами РПЦ у січні й жовтні 1990 р. Тож її заява відносно єпископських повноважень Вікентія (Чекаліна) розцінюється нами як спроба перешкодити процесу відродження нашої Церкви.

Тепер відносно третього єпископа, який брав участь у першій хіротонії єпископа УАПЦ. Його ім'я відоме лише учасникам цієї хіротонії.

 Архієпископ Тернопільськ і Бучацький Василій (Митрополит Тернопiльський i Бучацький ВАСИЛIЙ в миру Бондарчук Iван Миколайович http://cerkva.info/uk/spochyliarhierei/75-mytr-vasylij.html ) дав присягу до смерті не відкривати цієї таємниці. Усе сказане не заважає нашому переконанню, що єпископат УАПЦ є канонічним.

Владика Василь (Бондарчук) рідний брат Владики Іоана. Відсидів 15 років за зв’язки з ОУН-УПА. Помер у 2006 році.

-           Керуючись читацьким інтересом особливостей релігійного життя на Україні, дозвольте поставити вам ще одне запитання, яке часто зустрічається у листах до редакції. Чи є принципова різні між вашою Церквою та УПЦ у найваж віших питаннях їх діяльності?

-           Якщо говорити про канонічний то між двома православними церкві ніякої різниці немає. Наша Церква лише більшою мірою зорієнтована на використання християнських традицій Київської Русі, а УПЦ несе в собі більше траді Московської митрополії. Я вже говорив про соборноправність нашої Церкви на противагу особистій владі єпископів в  УПЦ. У богослужбовій же практиці різниця полягає переважно у мові богослужіння. У нас загальноприйнятою є українська мова богослужіння, хоча не відкидаємо і старослов'янську. В УПЦ, відповідно до її традицій, богослужіння ведеться старослов'янською мовою. Використання української ще донедавна було рідкістю навіть у проповідницькій діяльності священиків УПЦ.

Особисто я вважаю, що з часом ці дві  Церкви повинні складати одне ціле, як за  часів князя Володимира.

-Ми підійшли впритул до питання чинники, що призводять до міжцерковних сутичок на Україні. Суб'єктами міжцерковного конфлікту є УПЦ, УАПЦ та  Українська греко-католицька церква. УПЦ, як відомо, визнала право греко-католиків сповідувати релігію батьків. А от  діяльність УАПЦ розцінюється як «розкол». Якими ви бачите шляхи виходу із ситуації, що склалася у відносинах цими Церквами?

-           Найперше слід сказати про необхідність спілкування архієреїв цих церков заради пошуків прийнятних для всіх  рішень. З єпископами УПЦ такі контакти були, зокрема, й особисто в мене, але вони не мали характеру офіційних зустрічей. Відомо, що ініціатором позитивних зрушень у РПЦ у ставленні до греко-католиків  був митрополит Кирило (Гундяєв). Це ще раз переконує в тому, що сучасне бачення проблем церкви і суспільног розвитку з боку прогресивно мислячих архієреїв має першочергове значення для  запобігання наростанню конфліктів.

На превеликий жаль, глава УПЦ митрополит Філарет намагається приборкати спроби окремих єпископів своєї Церкви демократизувати її діяльність, наблизити  до потреб віруючих. Взяти хоча б усунення від церковних справ єпископа Іонафана 

Продовження  http://stkachuk.livejournal.com/153726.html

Comments

( 6 коментарів — Прокоментувати )
stkachuk
04 лютий 2011 15:35 (UTC)
Як на мене для 1991 року тай ще за пару місяців після проголошення державної незалежності України думки Владики Антонія дуже прогресивні та розумні !
Мене вражає їх актуальнсть і сьогодні після того як минуло 20-ть років !
stkachuk
08 лютий 2011 09:49 (UTC)
Чорний вівторок. Похорон Патріарха Володимира
stkachuk
08 лютий 2011 09:50 (UTC)
Остання Пасха Патріарха Володимира. ч.1 1995 р
stkachuk
23 лютий 2011 05:56 (UTC)
З архіву РІСУ цяж стаття
stkachuk
23 лютий 2011 06:02 (UTC)
Святійший Патріарх Київський і всієї України Мстислав
stkachuk
03 березень 2011 20:43 (UTC)
Другий архієрей який брав участь у перших епископських висвятах архієреїв УАПЦ був архиепископ Варлаам (Ильющенко)

http://www.ortho-rus.ru/cgi-bin/ps_file.cgi?2_4799
( 6 коментарів — Прокоментувати )